пʼятниця, 5 грудня 2014 р.

"Ніщо не коштує нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість", - М. Сервантес.

Під час складання та розігрування діалогів відповідно до запропонованої ситуації спілкування учням часто не вистачає обізнаності у правилах етикету. Пропоную Вашій увазі лінгвістичну гру «Етикет-довідка», яка допомагає виявляти й розвивати творчі здібності школярів, сприяє засвоєнню ними етикетних формул, правил поводження в товаристві, культури спілкування, створює умови для здруження колективу, привчає до злагодженості й організованості в роботі, підвищить рівень загальної ерудиції

Правила гри «Етикет-довідка»
Клас поділяється на групи, кожна з яких формулює ряд запитань (близько 5), які стосуються певних етикетних тем. Потім групи обмінюються цими запитаннями і протягом деякого часу готують на них відповіді. Підготувавши етикет-довідки, групи виступають перед своїми однокласниками. Форма роботи є певною мірою усталеною і передбачає побудову виступу у вигляді запитань і стислих відповідей на них. Підсумки змагання підбиваються у формі колективного визначення кращих виступів.

Завдання до гри «Етикет-довідка»
До теми «Чхнувши»
І команда
Довідкова інформація пов’язана з однією етикетною темою.
1. Чому, коли людина чхає, їй кажуть: «На здоров’я!»?

- Наші пращури-язичники вважали, що коли людина чхає або позіхає, то вона стає в цю мить слабкою і незахищеною перед впливом злих сил бісів, які одразу ж кидаються до неї та, скориставшись цією «відкритістю», оселяються в ній і завдають шкоди здоров’ю, справам, спілкуванню. Аби убезпечити людину, яка чхнула, від проникнення до її тіла злих сил, хто-небудь із її оточення й мав сказати: «На здоров’я!». Ця словесна формула вважалася магічною. Після прийняття християнства захисний ритуал було змінено шляхом відкидання цієї магічної формули: чхнувши, людина мала перехреститися, а позіхнувши перехрестити рота, щоб закрити себе святим хрестом для доступу злих сил. Про це довідуємося з класичної літератури та її екранізацій, де ця деталь дуже часто фігурує.
2. Які інші забобони пов’язані з чханням?
- За часів Київської України-Руси вважалося, якщо тяжкохворий чхнув, він неодмінно одужає. Існував навіть особливий календар, пов’язаний з цією дією: чхнеш у понеділок до подарунка, у вівторок приїдуть далекі родичі, у середу чекай звістки, у четвер хвалитимуть, у п’ятницю побачення з коханою людиною, у суботу чекай здійснення бажання, у неділю до гостей.
3. Як інші народи світу ставилися до чхання?
- Давні єгиптяни, греки, римляни, багато первісних народів Африки та Америки ставилися до тих, хто чхає, приязно. У Давньому Римі чхання вважалося ознакою доброго здоров’я. Чхання новонародженого сприймали як один з перших проявів життя. Римляни також вірили, що бог кохання Амур чхає, коли народжується дівчинка. Тому закохані юнаки вітали дам серця словами: «Амур чхнув тобі!». Єврейські служителі культу рабини  вважали, що до гріхопадіння Адама люди чхали всього раз у житті вмираючи. Лише Якову вдалося вимолити прощення, і він, чхнувши, залишився живим. Цікаво, що навіть самий звук чхання люди різних народів передають по-різному: англійці атчу, іспанці - атчис, німці хатші, українці апчхи, французи атшуен, китайці хачи, японці гугу, індонезійці вахінг...
4. Як слід повестися людині, яка чхнула в присутності інших?
- Якщо людина чхає або кашляє у транспорті, на роботі, під час нарад, лекцій, конференцій, відвідин театру, кіно тощо, їй слід вибачитися перед присутніми, адже вона відволікла їхню увагу, створила певний дискомфорт. Якщо це чхання або кашляння не поодиноке, а започатковує певний напад, людині слід вийти з приміщення, аби не завдати прикрощів присутнім. Передчуваючи подальше чхання або кашляння, людина має убезпечити присутніх від іще більших неприємностей прикрити нижню частину обличчя хусточкою чи бодай рукою, відвернутися тощо. Якщо чхання або кашель спричинено хворобою, людині взагалі слід уникати перебування на офіційних заходах, а лікуватися вдома.
5. Якою має бути реакція присутніх на чиєсь чхання?
- В оповіданні «Дім з мезоніном» російського письменника Антона Чехова є дуже цікавий епізод. Один з персонажів, дуже активно жестикулюючи, зачепив рукавом і перекинув соусник, так що на скатертині утворилася велика пляма, але ніхто з присутніх цього ніби і не зауважив. У розмові з товаришем цей чоловік, роблячи висновок з цього епізоду, повчально каже: «Гарне виховання не в тому, що ти не розіллєш соусу на скатертині, а в тому, що ти не помітиш, якщо це зробить хтось інший». Прекрасні слова! Саме вони й підкажуть нам, що коли людина чхає або кашляє в нашій присутності, то слід удавати, ніби нічого не сталося, і ніяк не виявляти свого невдоволення, обурення, звеселеності чи інших почувань, як також неввічливо робити такій людині будь-які зауваження, адже чхати або кашляти «прилюдно» траплялося ледь чи не кожному з нас і робимо ми це несамохіть.

ІІ команда
Довідкова інформація висвітлює різні питання етикетної тематики, які найбільше цікавлять учнів, є для них особливо важливими.
1. Кому чоловікові чи жінці слід першим заходити до приміщення й виходити з нього?
- Першою до приміщення завжди заходить жінка, чоловік — за нею, виходять, навпаки, першими чоловіки, а жінка — за ними. Дехто жартома пов’язує це правило з первісною добою: нібито в ті часи постало правило, за яким чоловік, перед тим як зайти до печери, пропускав поперед себе жінку, аби переконатися, що в цій печері не засіла якась хижа тварина і доступ до помешкання безпечний. У дійсності ж, це правило постало з необхідності відчиняти перед жінкою двері й притримувати їх, щоб вона безперешкодно зайшла до приміщення або вийшла з нього.
2. Чи треба знімати рукавиці чоловікам і жінкам під час привітального рукостискання?

- Якщо між собою вітаються чоловіки, вони знімають рукавиці обов’язково; так само обов’язково один із чоловіків знімає рукавицю, якщо другий подає руку без рукавиці. Коли жінки вітаються рукостисканням, то, за правилами етикету, вони рукавиць не знімають, чоловіки ж і в цій ситуації мають рукавицю знімати. До речі, чоловікові належить зняти рукавицю й тоді, коли він простягає руку жінці, яка виходить із транспорту, спускається зі східців, переступає через щось і под., щоб підтримати її. А загалом, слід затямити головне подавати руку в рукавиці не дуже чемно, навіть коли на вулиці лютує мороз.
3. У яких випадках, вітаючись із людиною, можна обмежитися лише кивком голови?
- Лише кивками голів знайомі обмінюються тільки тоді, коли вітаються у церкві, аби не створювати своїми привітаннями й супровідними балачками недоречного шуму під час Служби. Так само небажаним є озвучення привітань під час офіційних заходів (конференція, нарада, ділова зустріч тощо), коли хтось із присутніх виступає. Зустрівшись віддалік і не маючи змоги наблизитися одне до одного, знайомі теж можуть обмежитися тільки кивками голів або загальноузвичаєними жестами. В інших випадках привітання має бути «звуковим».
4. Звідки походить звичай вітатися за руку?
- Цей звичай походить із тих прадавніх часів, коли неодмінним атрибутом кожного чоловіка була зброя: простягаючи правицю іншому для привітання, чоловік ніби засвідчував, що його права (сказати б ударна) рука вільна від зброї, і він не має зловорожих намірів щодо того, з ким вітається.
5. Кого з присутніх треба представляти під час знайомства першими тих, які прийшли раніше, чи тих, які прийшли пізніше?

- Тільки тих, що прийшли пізніше, причому без дотримання інших правил, як-от: першими представляють молодшого, менш шанованого тощо.








Джерело: Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови.- Х.: Вид. група «Основа».

1 коментар: