четвер, 4 грудня 2014 р.

Навчання має бути цікавим!

Лінгвістичні ігри як засіб стимулювання мотивації та інтересу учнів під час вивчення рідної мови

А.С. Макаренко
Умови розвитку освіти за новими Держстандартами потребують сучасних підходів до особливостей та методик подавання навчального матеріалу. Починаючи викладати українську мову в 5 класі, я ставила перед собою питання: як зробити урок не лише пізнавальним, інформативним, але й підтримувати у дітей зацікавленість предметом, зробити урок привабливим, підвищити у школярів мотивацію до здобуття знань, а відповідно і результативність навчання?
 Шукаючи відповіді на ці питання, я дійшла висновку, що зацікавити, вмотивувати учнів до вивчення предмету можна шляхом уникнення одноманітності, шаблонності в роботі, використання таких форм, методів навчання, які збуджують пізнавальний інтерес і стимулюють самостійне мислення школярів. Справді, кожному вчителеві-мовнику треба докладати неабияких зусиль і високої професійної майстерності під час підготовки до уроку, щоб учні одержували знання у особливо дохідливих, цікавих формах. Тут на допомогу приходить система активних методів навчання, що будуть спрямовані на активізацію мотивації учнів до навчання та їх пізнавальної діяльності.
Активні  методи навчання – це такі методи, які забезпечують засвоєння інформації учнями в активній діяльності. Тому до них можна віднести лінгвістичні ігри.
Я вважаю дослідження проблеми «Лінгвістичні ігри як засіб стимулювання мотивації та інтересу учнів під час вивчення рідної мови» значною мірою допомагає мені як вчителю виконувати вищезгадані завдання уроку.
Задля досягнення кращих результатів роботи, працюючи над проблемною темою, спираюсь також і на багаторічний досвід заслужених педагогів: доктора педагогічних наук, професора Олени Іванівни Пометун, кандидата педагогічних наук Лідії Володимирівни Пироженко, кандидата педагогічних наук Ганни Романівни Передрій (яка обстоює ідею використання ігрових форм роботи) та інших педагогів. Питання ролі мовних ігор у розвитку школярів досліджували також С. Єрмоленко, М. Пентилюк та інші педагоги.
Вивчаючи їх досвід, я зрозуміла, що на сьогоднішній день покликані зробити урок цікавим, пізнавальним, таким, що може розкрити творчий потенціал особистості, дасть змогу постійно підтримувати дитячу увагу на високому рівні, навчить приймати самостійні рішення саме інтерактивні технології та ігрові форми роботи.
Провідною ідеєю моєї навчально-виховної діяльності є глибоке переконання у тому, що вчительство – це і мистецтво, і праця. Саме вчитель, педагог, викладач, вихователь закладає і створює основу творчої людської діяльності, основне завдання – вміння дібрати ефективні форми та методи навчання української словесності. На уроці вчитель поєднує і різні види мистецтва: література, театр, музика.
Головним чином ця ідея сформувалася на основі психолого-педагогічних досліджень останніх років, які вражають і говорять самі за себе. У середньому за допомогою гри учні засвоюють навчальну інформацію на 70 %, що значно ефективніше порівняно з такими методами, як лекція (5%) або читання (10 %). Результати цих досліджень були відображені в схемі, що отримала назву «Піраміда навчання». Педагогами також спостережено, що діти, які постійно перебувають у систематичній, інтенсивній, різноманітній ігровій діяльності, мають міцніше здоров’я порівняно з тими своїми однолітками, які вимушено працюють в умовах сірого канону, одноманітного стандарту. Таким чином дидактичні ігри мають ще одну важливу функцію – здоров’язберігаючу, так як вимагають цього нові державні стандарти освіти.


Моя педагогічна діяльність полягає у виробленні сукупності технологій навчання української словесності, що сприяють розвитку творчих здібностей, інтересів, умінь і навичок та інших інтелектуальних чинників у сучасних школярів.
Робота над даною проблемною темою, впровадження її у власний педагогічний досвід, дали мені змогу переконатися в тому, що поруч з пояснювально-ілюстративними прийомами вчитель повинен застосовувати нові, особистісно зорієнтовані, в яких посилений творчо-діяльнісний компонент. Лише в цьому разі учні під керівництвом учителя здобувають (а не отримують) справді необхідні знання, вміння та навички.
Поставлені завдання мені, як учителю, вдається реалізовувати, використовуючи на уроках української мови ігрові та інтерактивні методи навчання, які дають змогу створювати на уроці ситуацію успіху, включати ігрові моменти, супроводжувати роботу доброзичливим коментарем, що дуже важливо для учнів 5 – 6 класів з огляду на їхні вікові психологічні особливості. На таких уроках запорукою успіху стає вміння створити атмосферу пізнання, пошуку, зацікавленості.
Використання ігрових елементів та інтерактивних технологій на уроках української мови великою мірою забезпечує його проведення відповідно до найсучасніших загальнопедагогічних, психологічних і дидактичних вимог, адже гра враховує вікові та індивідуальні особливості учнів, у яскраві тони забарвлює емоційне тло уроку, формує пізнавальну самостійність, активність й інтереси дітей, витворює унікальну єдність словесних, наочних і практичних методів навчання, дає змогу раціонально викориcтовувати час, має й інші переваги. Навчальна гра має також і велике розвивальне значення.
Важливо зазначити і роль вчителя в ігровому процесі, він може виступати у кількох амплуа. Отже, учитель у грі не контролер, а гравець, тренер, інструктор або ведучий, що додатково сприяє конструктивіній співпраці з учнями під час уроку.
Хочу зазначити, що використання інтерактивних технологій та лінгвістичних ігор не є для мене самоціллю, а лише засобом, який сприяє співробітництву на уроці.
Що стосується впровадження даних технологій та ігрових методів на уроках мови, то, зазвичай, використовую не весь їх спектр, а тільки доцільні, доступні, зрозумілі для учнів, на мою думку.  
Багато працюю і над тим, щоб предметом вивчення була не тільки нормативна складова мови (набір її правил), але й взаємозв’язки мови з духовним життям народу, щоб на уроках учні пізнавали історію, культуру, традиції, менталітет свого народу, а також важливою, на мою думку, є екологічна освіта.
На етапі закріплення знань з певного розділу вважаю надзвичайно важливим урок-повторення, підготовки до тематичної контрольної роботи. Але як за короткий час повторити розділ? Тут на допомогу приходить лінгвістична вікторина. Грамотно її побудувавши, охопивши всі теми розділу, включивши практичні завдання, можна визначити рівень володіння учнями матеріалом, виявити і заповнити прогалини у знаннях з теми, якісно підготуватись до контролю знань. Часто діти з таких уроків не хочуть іти, просять працювати без перерви.
Успіх проведення гри залежить від дотримання вимог (див. додаток 1 схема 6).
Організовувати свою пізнавальну діяльність під час виконання ігрових завдань, інтерактивних вправ школярів потрібно навчати поступово, тому я практикую, починаючи з 5 – 6 класу, використання зазначених технологій і форм роботи, плануючи ускладнення їх в старших класах.
Отже, виходячи з власного досвіду, можу зробити висновок, що використання на уроках української мови лінгвістичних ігор як засобу стимулювання мотивації та інтересу учнів під час вивчення рідної мови дійсно підвищує рівень пізнавальної діяльності учнів, зацікавлює їх, що сприяє бажанню виконувати ті чи інші види робіт, а відтак – засвоювати навчальний матеріал у співпраці, співтворчості, шляхом самостійної роботи думки.
Відверто кажучи, такий креативний, сучасний урок з ігровими елементами мені і самій завжди цікаво проводити, а надто, коли бачиш результативність своєї педагогічної діяльності – підвищення інтересу до вивчення предмета, збільшення кількості учнів, що бажають взяти участь у різних конкурсах та змаганнях, поступово намічається тенденція зростання успішності, підвищення рівня якості знань. А коли отримуєш задоволення від роботи, сприймаєш свою працю як джерело творчості й щастя. У Святому письмі сказано: „Блаженна людина, що насичується від плодів своєї праці і шукає в ній утіху”. Це є істина.



Немає коментарів:

Дописати коментар