Урок української мови у 6 класі

Відмінювання іменників ІІІ – ІV відмін

Мета: поглибити знання учнів про іменник як частину мови, ознайомити шестикласників з особливостями відмінювання іменників ІІІ і ІV відмін, удосконалювати правописні навички, працювати над запобіганням помилок при узгодженні іменників ІІІ і ІV відміни з іншими словами у словосполученні й реченні; розвивати пізнавальну діяльність учнів, їхнє логічне і критичне мислення, творчі здібності; прищеплювати любов та повагу до найріднішої людини в житті кожного – матері.

Тип: урок формування та вдосконалення умінь і навичок.

Обладнання: мультимедійна презентація, підручник.

Методи та прийоми: «Пунктуаційна хвилинка», лінгвістичні ігри, метод дослідження, відео диктант, рефлексія.

Міжпредметні зв’язки: зоологія, література.

Хід уроку

Материна молитва з дна моря рятує.

Народна мудрість

І Організація класу

ІІ Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми

«Цікавинки про іменник»

·                        Учені дослідили, що половина всіх слів, наявних у нашій мові, припадає на іменник. Це, очевидно, тому, що він дає назви всьому, що нас оточує.

·                        Іменник — найсамостійніша частина мови. Вона має свої категорії і дуже рідко прислухається в реченні до інших слів.

·                        Термін «відмінок» зустрічається вперше в підручнику для українських гімназій «Руська граматика» в1893 році. Є мови, у яких всього два відмінки, а є й такі, де відмінків декілька десятків.

«Пунктуаційна хвилинка»

Запишіть речення, поясніть розділові знаки.

Визначте відмінки іменника мати.

Дитина плаче, а матері боляче (Народне прислів’я). Мати, наша мати, як той янгол з неба, вдень і вночі знає, чого дітям треба (М. Підгірняк). Матері ні купити, ні заслужити (Народне прислів’я). Рідна мати моя, ти ночей не доспала (А. Малишко).

·        Пригадайте, які іменники належать до ІІІ відміни?

ІІІ Ознайомлення учнів з темою, метою, завданнями уроку

ІV Засвоєння теоретичного матеріалу. Виконання системи завдань

Лінгвістична гра «Хто крайній?»

Завдання. Скласти ланцюжок слів (іменників ІІІ відміни) так, щоб прикінцева літера попереднього слова була першою літерою наступного (м’який знак не враховуємо) (Ніч, честь, тінь, нехворощ, щирість, тюль, любов, вісь, святість…).

Дослідження-спостереження (за варіантами)

·                        Провідміняйте іменники мудрість, піч, любов, мати. Виділіть відмінкові закінчення. Дослідіть, чи залежать закінчення іменників ІІІ відміни в непрямих відмінках від того, яким є кінцевий приголосний основи – твердим чи м’яким?
- Іменники ІІІ відміни на групи не поділяються, тому відмінкові закінчення в них однакові незалежно від кінцевого приголосного основи.

·                        Зверніть увагу на орудний відмінок однини. Як називається орфограма, що зустрічається в цих словах (Орфограма: подовження приголосних перед закінченням -ю). Запам’ятай таблицю!

Подовження відбувається	Подовження не відбувається при збігу приголосних	Апостроф після губних та р перед -ю
Пам’яттю, ніччю, сіллю, міддю, галуззю, Прип’яттю	Радістю, ніжністю, пристрастю, щедрістю, смертю, вдячністю	Любов’ю, кров’ю, верф’ю, матір’ю, Об’ю

«Мовні обрахунки»

Прочитайте слова. Підрахуйте кількість іменників ІІІ відміни, які в орудному відмінку писатимуться з подовженням, без подовження, з апострофом.

Височінь, вись, міць, міль, вість, якість, упевненість, свіжість, відданість, печаль, річ, лінь, дійсністю, подорож, кров, розкіш, зустріч, кількість, змінність, впливовість, осінь, притаманність, гуманність, кіновар, путь.

Відповідь: 12, 11, 2.

Гра «Відеодиктант?» 

До кожної мами, зображеної на екрані, доберіть і запишіть назви їх дитинчат.

Кінь, корова, курка, гуска, вівця, ведмідь, жаба, кіт, чайка, олень, собака, свиня.

·                        До якої відміни належать іменники лоша, теля, курча та інші, записані вами?

·                        У чому особливість відмінювання іменників ІV відміни?

(При відмінюванні в іменниках ІV відміни в певних відмінках з’являються суфікси -ат, -ят, -ен).

·                        Запам’ятайте! Саме за цією ознакою ми відрізняємо іменники середнього роду, які належать до ІІ відміни та іменники середнього роду ІV відміни.

Розподільний диктант

Розподіліть іменники за відмінами у дві колонки: 1 – іменники ІІ відміни, 2 – іменники ІV відміни.

Янголятко, немовля, гусеня, ім’я, пір’я, галченя, лоша, дитя, дитятко, хлоп’я, плем’я, серденько.

·                        Поясніть, чому слово сім’я в значенні «родина» і сім’я в значенні «насіння» мають різні відмінкові закінчення?

Комплексна робота з текстом

·        Прочитайте текст. Чому в народі кажуть, що материнська любов – найсвятіша?

·        Яка тема й основна думка тексту?

Легенда про матір

У матері був син – дорогий, ненаглядний, єдиний. По краплині збирала росу для вишивання, любистком та м’ятою прикрашала колиску дитяти. Найтоншим шовком вишивала сорочки. Виріс син гарний. Одружився з дівчиною небаченої краси. Привів молоду дружину в рідну хату. Але незлюбила та свекруху, зненавиділа. Боялася мати показатися невістці на очі, сиділа цілими днями у сінях, потім у сарай перебралася жити. Але і це не заспокоїло жорстоку дружину сина. Каже вона чоловікові:

- Коли хочеш, щоб я жила з тобою, убий матір, вийми з грудей серце і спали на  вогні.

Не здригнулася душа сина, так зачарувала його врода дружини. Каже він матері:

- Наказала мені жінка вбити вас, мамо... А не послухаю – піде від мене.

Заплакала мати й відповіла:

- Ну, що ж, синку, роби так, як велить твоє серце.

Повів син матір у діброву, наламав сухого хмизу, розпалив вогнище. Убив матір, вирвав із грудей серце і поклав на жар. Спалахнув сучок, тріснув, полетіла жаринка в обличчя синові, обпекла боляче. Скрикнув той, закрив долонею обпечене місце.

 Стрепенулося серце материнське, що горіло на повільному вогні, прошепотіло:

- Синочку мій, кровиночка єдина, тобі боляче? Зірви листок подорожника, ось тут росте біля вогнища, приклади до обпеченого місця. А до листка подорожника приклади материнське серце, а як біль мине, покладеш знову його у вогнище.

Заридав син, схопив гаряче материнське серце, уклав його в розкраяні груди, облив пекучими сльозами. Зрозумів, що ніхто і ніколи не любив його так гаряче й віддано, як рідна мати.

І такою величною і невичерпною була любов материнська, таким всесильним було бажання бачити сина радісним і безтурботним, що ожило серце, загоїлась рана. Підвелась мати і притисла синову голову до грудей.

То ж недаремно кажуть у народі: „Материнська любов – найсвятіша!”

·        Запишіть перше речення, зробіть його синтаксичний розбір.

·        Випишіть іменники ІІІ та ІV відміни.

V Підбиття підсумків уроку

Рефлексія

Як ви оцінюєте свою роботу на уроці?

Проведіть самоаналіз (назвіть труднощі та успіхи, з якими ви зустрілись сьогодні на уроці).

VІ Домашнє завдання

·        Виконайте вправу з підручника.

·        Провідміняйте іменники дитя, плем’я, коліща. Складіть із ними речення.

Твір-опис природи за картиною у 6 класі

Урок мовленнєвого розвитку.

Письмовий твір-опис природи за картиною в художньому стилі

Мета: поглибити знання учнів про текст; ознайомити з особливостями художнього опису; активізувати лексику з теми «Природа» удосконалювати вміння складати монологічне висловлювання; розвивати вміння шестикласників осягати зміст живописного твору, виражальні засоби, помічати всі важливі і другорядні деталі, розкривати майстерність художника, сприяти розвитку спостережливості, творчої уяви, абстрактного мислення учнів, естетичні смаки; якнайповніше використати естетичний і моральний потенціал полотна для духовного розвитку учнів; виховувати почуття любові та дбайливого ставлення до рідної природи.

Тип: урок мовленнєвого розвитку.

Обладнання: репродукція картини С.І. Васильківського «Український пейзаж», мультимедійна презентація.

Методи та прийоми: лінгвістична гра «Поле чудес», «Мовний аукціон». «Лінгвоживопис»,  робота в групах, рефлексія.

Міжпредметні зв’язки: художня література, образотворче мистецтво.

Хід уроку

Давай будемо природу берегти!
Я метелика не скривджу, хай летить.
І ялинку не зрубаю, хай стоїть.
Не затопчу мурашинку, хай повзе.
Не зламаю з дуба гілку, хай росте.
Не впущу сміття у річку, хай бурлить.
Із гнізда яйце не скину, хай лежить.
В джерело не пущу камінь, нехай б’є.
В полі жито не столочу – це святе.
Верби посаджу в долині, хай шумлять.
Зерен птахам кину взимку, хай їдять.
Покормлю приблуду-кішку. А як ти?
Давай будемо природу берегти!

«Клуб поезії», автор : Крилата.

(http://www.poetryclub.com.ua/)

І Організація класу

ІІ Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми

 Лінгвістична гра «Поле чудес»

-  Для того, щоб розглянути репродукцію картини, яку ми будемо описувати сьогодні на уроці, вам потрібно пройти випробування. Перед вами 6 клітинок, щоб відкрити кожну з них, вам потрібно відповісти на запитання. Після шести правильних, вичерпних відповідей репродукція картини відкриється.

1.     На які типи мовлення поділяються тексти?

2.     Назвіть основні ознаки твору-опису.

3.     Чим відрізняються науковий та художній описи природи?

4.      Пригадайте основні ознаки художнього стилю. (Очікувані відповіді учнів: образність, поетичність, естетика мовлення, суб’єктивність сприйняття).

5.     Що називають пейзажем?

6.     Імена яких відомих художників України ви знаєте? (Очікувані відповіді учнів: Катерина Білокур, Архип Куїнджі, Іван Марчук, Микола Пимоненко та ін.)

ІІІ Ознайомлення учнів з темою, метою, завданнями уроку

-  Сьогодні ми ознайомимося з творчим доробком відомого українського художника Сергія Івановича Васильківського, зокрема його картиною «Український пейзаж», і напишемо твір-опис за його картиною.

ІV Підготовча робота до складання письмового твору опису природи за картиною в художньому стилі

1.     Слово вчителя

Коротке повідомлення про автора картини

Сергій Іванович Васильківський (1854 – 1917) – український живописець, пейзажист.

Сергій Іванович Васильківський народився 7 (19) жовтня 1854 року у мальовничому місті Ізюм Харківської губернії в сім'ї писаря. Середовище і оточення, в якому зростав майбутній художник на Слобожанщині, було особливо благодатним для формування його творчої особистості. Його дід- чумак, який походив з козацького роду, привив молодому Сергієві інтерес до української старовини, а мати – любов до народних пісень і фольклору.
Високо цінуючи творчу незалежність, Васильківський не зв'язував себе членством у якомусь одному об'єднанні і представляв роботи на виставки різних товариств Петербурга, Харкова, Києва. Від Академії Васильківський відійшов.

У 1900 р. організував у Харкові першу персональну виставку (120 творів). Усвідомлюючи суспільну роль мистецтва, брав участь у різних акціях – ініціював і очолив оздоблення будинку Полтавського земства; був серед організаторів художнього училища у Харкові (1912). З метою збору матеріалів до альбому і розписів будинку земства у 1890 – 1900 рр. об'їздив Україну, побував на Кубані.

Для Полтавського земського будинку Васильківський виконав три великоформатні композиції, в яких постав історичний образ Полтавщини у характерних сюжетах: «Козак Голота», «Чумацький ромоданівський шлях», «Вибори полковника Мартина Пушкаря» (згоріли разом з будинком під час німецької окупації в роки війни).

2.     Осмислення художнього полотна (аналіз картини)

1.     Що зображено на картині?

2.     Давайте разом визначимо тему й основну думку художнього полотна.

3.     Що зобразив художник на першому плані картини, на що звертає увагу на другому плані?

4.     Яка кольорова гама картини? Чому?

5.     Яку пору року зобразив Сергій Васильківський на полотні? Чи можна визначити час доби?

6.     Хто зображений на полотні окрім природи?

7.     Описуючи цю картину, що б ви хотіли написати, які почуття передати, які емоції викликає зображення?

3.     Словниково-стилістична робота

Гра «Мовний аукціон»

-  Усе, що зображене на картині, для нас це об’єкти опису. Пропоную провести гру «Мовний аукціон», щоб визначити, хто найуважніший. За дві хвилини потрібно записати якомога більше назв об’єктів, зображених на картині. (Стежки, дерева, трава, кущі, квіти, небо, хмари, тінь дерев, воли, чумаки, віз, поле)

Гра «Лінгвоживопис» (робота в групах)

-  Щоб описати всі ці об’єкти, пропоную зіграти у «Лінгвоживопис». Ми з вами будемо змальовувати зображені предмети, а нашими пензлями та фарбами стануть слова рідної мови. (Учні пропонують варіанти, кращі записуються в зошити)

І група

Стежки – вузькі, широкі, звивисті, витоптані, місцями порослі, як стрічечка та ін..

Дерева – високі, стрункі, низенькі, розлогі, посохлі, буйнолисті, поодинокі.

Трава – пишна, суха, густа, польова, висока, низькоросла, зелена, пожовкла, як килим.

ІІ група

Кущі – низенькі, придорожні, темно-зелені, густі.

Квіти – польові, маленькі, білуваті, високорослі, невибагливі.

Небо – блакитне, ясне, сонячне, низьке.

Хмари – білі, густі, навислі, низькі.

ІІІ група

Тінь – густа, чітка, вказує на час доби.

Воли – втомлені далекою дорогою, білий віл, гнідий віл.

Поле  – як жовтий килим, широке, пшеничне, щедре.

-  Доберіть синоніми до слова пейзаж. (Краєвид, ландшафт)

V Складаня письмового твору опису в художньому стилі за картиною С. І. Васильківського «Український пейзаж»

Скласти письмовий твір-опис за картиною, дотримуючись плану:

1.     Загальне враження від побаченого твору мистецтва.

2.     Ознаки предметів або явищ далекого і близького плану описати з використанням художніх засобів.

3.     Використання художником кольорів як засобу увиразнення основної думки твору.

4.     Естетична оцінка зображуваного.

VІ Підсумок уроку

Рефлексія

·        Сьогодні на уроці найкраще в мене вийшло…

·        Я відчув (-ла) труднощі під час виконання…

VІІ Домашнє завдання

З енциклопедії чи інших довідників випишіть опис природи у науковому стилі. Поясніть, чим він відрізняється від вашого твору-опису.