10 ГРУДНЯ - СВЯТО ІКОНИ БОЖОЇ МАТЕРІ "ЗНАМЕННЯ"

Історія свідчить про безчисленні милості Пресвятої Богородиці до православного народу, явлених через Її святі ікони.
Одна із найбільш шанованих в нашому народі ікон – Новгородська ікона “Знамення”. Ікони Божої Матері такого типу появились на Русі дуже рано, а іменуватися так стали після чудесного знамення від Новгородської ікони.

В 1170 році, в часи тяжких міжусобиць, на Новгородську землю рушили об’єднані війська руських удільних князів, щоб підкорити вільний Новгород. Всі жителі день і ніч молилися про визволення міста. Святий архієпископ Іоан, молячись перед образом Господа нашого Ісуса Христа, почув голос, який говорив іти в церкву Святого Спаса на Ільїну вулицю, і взяти ікону Святої Богородиці, і поставити для охорони від противників.
Завершивши молебень в церкві Святого Спаса, архієпископ Іоан в присутності народу, який молився, возніс ікону на стіну міста. Коли війська, що оточили Новгород, почали наступ і засипали захисників міста стрілами, то одна попала в святий лик ікони. І повернулася ікона лицем до міста, і святі сльози потекли з очей її, оросивши фелон архіпастиря. Цим чудесним образом було дане знання, що Цариця Небесна молиться перед Сином Своїм про визволення міста.
В той же час незрозумілий страх оволодів тих, що нападали, і новгородці переслідували ворога, який почав втікати.
З цього часу за іконою закріпилась назва “Знамення” і внаслідок було встановлено святкування чудотворної ікони 10 грудня (27 січня).
В 1352 році після молитви перед цією іконою отримували зцілення люди уражені чумою.
На знак подяки за багаточисленні благодіяння, які творить Богородиця, новгородці побудували особливий храм, і в 1356 році ікона із храму Спаса Преображення була з торжеством перенесена в побудований в 1354 році новий храм “Знамення Пресвятої Богородиці”, який пізніше став собором Знаменівського монастиря.
В середині 15 століття в Новгороді була написана ікона “Битва новгородців з суздальцями”, яка послужила зразком для інших ікон на цю тему. На честь ікони Богоматері “Знамення” написані два канони. Перший написаний біля 1440 року сербом ієромонахом Пахомієм Логофетом, який приїхав на Русь з Афону.
Дивлячись на святі ікони Пресвятої Діви, віруючі люди возносяться духом в молитві, просячи милості і щедрот, ходатайства про спасіння і послання миру країні нашій і всьому світу.

Численні списки з ікони Знамення просяяли чудесами в місцевих храмах і були найменовані за місцем явища чудес. До таких списків ікони Знамення відносяться ікони Діонісієво-Глушицький, Абалацька, Курська, Серафима-Понетаєвска та інші.

Джерело: http://kda.org.ua