четвер, 11 грудня 2014 р.

Лінгвістичні ігри. Морфологія

          Стаття вміщує матеріали для засвоєння теми "Морфологія" в ігровій формі. Завдання спрямовані на формування вмінь та навичок, розвитку мовлення і логічного мислення. Матеріали підібрані з урахуванням вікових особливостей учнів 6 - 7 класів. Навчання має бути цікавим!


Іменник
«Склад за складом»
Скласти ланцюжок слів (іменників І відміни) так, щоб останній склад попереднього слова був першим складом наступного  (мама, машина, насадка, калина, навігація, Японія, яма, магнітола).
«Ланцюжок»
Скласти ланцюжок слів (іменників ІІ відміни) так, щоб останній звук попереднього слова був першим наступного (клас, супутник, Київ, Вишгород, Дніпро, оазис, слон, носоріг, грім).
«Відгадай слово»
Записати іменники спільного роду, користуючись прослуханим визначенням:  той, хто боїться важкої роботи (білоручка), той, хто багато говорить (базіка), той, хто втратив батьків (сирота), дитина, яка не слухається (неслух), той, хто часто плаче (плакса),той, хто любить хвалитися (хвалько), той, хто дуже неохайний (замазура), той, хто нічого не хоче робити (нероба).
«Хто більше»
Записати якнайбільше : а) іменників спільного роду (сирота, хитрюга, злюка, зівака, недоучка, лежебока, каприза, плакса, волоцюга), б) іменників чоловічого роду на –е (ножище, ручище, вітрище, кавунище, ведмедище, чоловічище, морозище, кожушище), в) іменників чоловічого роду на –а, -я (тесля, суддя, хлопчина, вельможа, вояка, шуліка,старшина).
«Нові слова»
Із літер запропонованого слова утворити іменники та визначити в них відміну: гелікоптер (пілот,  Петро, реле, регіт, колір, літр, покер, тіло), аргонавт (вагон, авто, гора, тара, нога, вата, товар, рот).
«Словничок- римовичок»
Дібрати до слова якнайбільше іменників, щоб римувалися,
поставити їх в орудному відмінку: калина – малина, Ніна, міна, Рина, машина, кабіна, Поліна, Аліна, ангіна, тополя – Оля, бараболя, квасоля,  карти – жарти, парти, нарти, барти, сир – мир, вир, жир, пузир, вежа – пожежа, село – коло, воло, ніч – річ, піч, схід – дід, захід, рід, гід.
«Хто перший»
Поділити учнів класу на дві команди. Записати на дошці у дві колонки іменники, які треба поставити в родовому відмінку. Кожен учень повинен записати по одному слову.
Слова для І команди: сани, терези, консерви, граблі, ножиці, обценьки, ляси, вила, шахи, ворота.
Слова для ІІ команди: окуляри, абзаци, дебати, макарони, штори, гримаси, жнива, канікули, сіни, бриджі, перегони.



Прикметник
«Сховані слова»
Записати відповідні визначенням іменники, додаючи до них самостійно підібрані прикметники. Визначити відміну іменників та групу за значенням прикметників: дійова особа в художньому творі (відомий персонаж), речі пасажира (зручний багаж), твір, який виконується речитативом (велика дума),спортивні змагання футболістів (цікавий матч), вид атмосферних опадів улітку ( сильний дощ), місце, де відбуваються вистави (великий театр), неотруйна змія із жовтими вушками (тонкий вуж), національна страва українців (смачний борщ), пташка, яка літає вночі (молода сова), місце поєдинку боксерів (зручний ринг).
«Хто більше?»
Записати прикметники, які найчастіше переходять в іменники, відповідно до назв тематичних груп: географічні назви: село Щасливе, село Червоне, вул. Прорізна, вул.. Тиха, вул.. Приколійна, село Святкове; прізвища: Красний, Голий, Чорний, Зоряний; документи: пояснювальна, доповідна, накладна; геометричні назви: пряма, крива, дотична; особи відповідно до роду занять: ланкова, чергова,вартовий.
«Знаю більше»
Утворити прикметники, визначити спосіб творення, користуючись записаними на дошці словотворчими моделями.
«Влучне слово»
Назвати прикметник за тлумаченням його значення та визначити спосіб творення:антонім слова близький (далекий), може перейти в іменник, коли називатиме місяць року (лютий), пісня для дитини (колискова), назва костюма для уроків фізкультури (спортивний), чия хата дістається у спадок (батьківська),за який проїзд платять штраф (безбілетний),назви ліній у математиці (крива, пряма), антонім слова минулий (майбутній).
«Додай слово»
До поданих іменників дібрати прикметники, узгодивши їх у роді: лебідь, біль, путь, акварель, щебінь, жовч, дріб, тунель, путасу, Сибір.
«Перекладач»
Перекласти словосполучення: острая боль, красноватая сыпь, барабанная дробь, широкая степь, горькая полынь, железнодорожная насыпь, подробная опись.
Дієслово
«Хто більше?»
Записати словосполучення, у яких наявні перехідні дієслова .
«А ти вмієш?»
Написати твір-мініатюру, що складається лише з дієслів. («Пиріжечки, мої пиріжки» :просіяла, посолила, посолодила, замісила, поділила, зліпила, виклала, помазала, випекла, зарум’янила, дістала, пахнуть, обідаємо, смакуємо, наїлися.)
«Підбери нове»
Замінити неперехідні дієслова близькими за змістом  перехідними: братися до роботи (розпочинати роботу), володіти мовою (знати мову), займатися фізикою (знати фізику), говорити про книжку (обговорювати книжку), готуватися до концерту (готувати концерт), розповісти про недоліки (виявити недоліки), написати про життя (написати біографію).
«Допиши прислів’я»
Назвати дієслова та визначити спосіб:1.Не кажи гоп, поки… 2. Не спитавши броду, … у воду. 3.Хто дбає, той і…4.Вік живи, вік…5. Курчат по осені… 6.Не за свою справу … 7. Біда вчить, як на світі…8.Семеро одного…
«Знайди букву»
Записати  якнайбільше дієслів, вставивши пропущену літеру. Визначити дієвідміну: ви…ити (вибити, вимити, вижити, вилити, вишити), за…итися (забитися, завитися, зашитися, залитися, запитися).
«Виправ помилку»
Кожен із цих рядків належить відомому поету. Виправити помилки. Знайти дієслова. Визначити їх морфологічні ознаки.
«Любіть Україну у сні й наяву»( А Малишко).
«Як парость виноградної лози плекайте мову»( Т. Шевченко).
«І чужому научайтесь й свого не цурайтесь»( М. Рильський).
«Поясни зміст»
Пояснити зміст спільнокореневих дієслів, назвати перехідні та неперехідні, скласти з ними речення: жити, оживати, оживляти, підживлювати; білити, біліти, забілювати; твердішати, твердити, підтверджувати.

Числівник
«Сила слова»
Записати прислів’я, де були б наявні числівники, визначити їх розряд та відмінок (Семеро одного не ждуть. І один у полі воїн. Сім раз відмір, а раз відріж. Одна голова добре, а дві ще краще. Двом смертям не бувати.)
«Одним словом»
Утворити від поданих словосполучень складні прикметники або числівники, додавши іменник: 770 кілометрів. 50 років, 30 діб, 50 тисяч, 40 хвилин, 600 мільйонів.
«Заміни цифрами»
У словосполученнях замінити цифри словами, визначити відмінок числівників: твір на 5 сторінок, із зароблених 477 гривень, посадили на 700 гектарах, усім 39 учням, повернулися близько 12години,незабаром 2015 рік, пофарбували 11 вікон.
«Пізнай світ»
Записати географічні назви, до складу яких входять числівники. Пояснити правопис слів (Семиполки,  Семигори, П’ятихатки , Трипілля, Первомайськ, Першотравневе).
«Подумай»
Знайти помилки та записати правильно словосполучення: п’ятеро зошитів, дві третіх літрів, у тисячі вісімсот дев’яноста шостому році, чотири будинків, два олівця.
«Знайди»
Знайти в словах числа: смородина, сорока, сорокопуд,
Нестор, листопад, городина, штрих, зовсім, пістолет, родина, столиця, тризуб, листок, костоправ, трибуна, відвар, гетри,  Прип’ять.
«Відгадай»
Написати слова, в яких містяться  сотня букв к, стільки ж п та ю, чотири десятки а, семеро букв я. Дати визначення числівника.(Сток, стоп, стою, сорока, сімя).

Займенник
«Спіймай займенник»
Із прослуханих речень виписати займенники, визначити їх розряди: 1. Любить людей мене навчила мати. 2.Ти  наше диво калинове, кохана українська мово. 3.Усе моє, все зветься – Україна. 4. Наша дума, наша пісня не вмре, не загине. 5.Свою Україну любіть. 6. Хто матір забуває, того Бог карає.
«Відгадай»
Знайти слова, до  складу яких входять займенники, визначити їх розряд: 1.Вихвалялись перехожим три займенники-брати, що без них ніхто не зможе посуд вимити. 2. Яке слово твердить, що воно дитяча хвороба?(якір )3.Який острів указує на свій розмір?(Ямал) 4.У якому слові тридцять я?(Зоя) 5.У якому слові є сім літер я?(сімя) 6. На що нарікають  водії, їдучи поганою дорогою?(ями)
«Змоделюй»
Скласти речення за схемами. Визначити відмінки займенників
1. Займенник  Іменник дієслово  займенник іменник прийменник іменник. 2. Дієприслівник прийменник прикметник іменник займенник прийменник прикметник іменник. 3. Займенник частка дієслово прислівник дієслово іменник. 4. Займенник іменник дієслово прислівник.
«Доповнити прислів’я»
Знайти займенники, визначити розряд кожного з них
1. Хто боїться, тому в… ( очах двоїться). 2. Ти – мені, а я - … (тобі). 3. Не копай яму ближньому, бо й сам… ( у неї попадеш). 4. З ким поведешся, … (від того й наберешся). 5. Не за свою справу… ( не берись). 5. Хто дбає,…( той і має).
«Відгадай»
Відгадати загадки, виписати займенники, визначити морфологічні ознаки
Ця хата багата;
Без неї ніколи
Не підеш до школи. (Портфель)
               * * *
Гострим плугом я орав,
Сіяв зерна золоті,
А горобчик підбирав
І молов їх в животі.
А тепер на нього глянь:
Він поправився від знань.
Як же зветься те зерно?
Де знаходиться воно? (Букви)
«Розтлумач»
Прочитати фразеологізми, скласти з ними речення, визначити розряди займенників
Бути собі на умі, бути хазяїном свого слова, і нашим і вашим, ні в сих ні в тих, у своєму репертуарі, сам не свій, відчути на своїй шкурі.
«Редактор»
Редагувати речення. Визначити морфологічні ознаки займенників
1.     Іванова собака покусав мене, бо я не попередив, що прийду до нього пізно.
2.     Підручник я взяв у товариша і пообіцяв, що не пошарпаю його і не порву.

Прислівник
«Шифрувальник»
Розшифрувати закодовані методом переставляння букв прислівники, визначити розряди за значенням: лосеве (весело), цімильос (силоміць),  пандучор (напрочуд),квутіл(влітку), бузок (збоку), бедро (добре).
«Єдинопочаток»
Використовуючи прислівники, скласти речення, в яких усі слова починаються з тієї самої літери: 1. Д (Довгою дорогою добирається додому Даринка). 2. С (Струнка сосна стояла самотньо). 3. П ( Почувши пісню, Петро присів, прагнучи прискіпливо пригадати приспів).
«Відгадай»
Відгадати загадки-жарти, визначити розряди прислівників за значенням
1. Який прислівник читається однаково зліва направо? (зараз) 2. В яких прислівниках є три-чотири   приголосних і один голосний? (вдень, вверх, вниз) 3. Які прислівники запитують про себе? (щотижня, щодня, щогодини, щороку) 4. Який прислівник уживається із серцем? (натщесерця)
«Продовжи ряд»
Дібрати до прислівників синоніми, утворити, де можливо, ступені порівняння: радісно, крадькома, казково, яскраво.
«Хто швидше?»

Написати шість прислівників, що відповідають на питання як? (добре, погано, весело, гарно, сумно, смішно);  шість – на питання де?; шість – на питання коли?


Автор: Кирилішина Н.М.

середу, 10 грудня 2014 р.

Методика вивчення мотивів навчальної діяльності учнів (Б. Пашнєв)


Анкета дає змогу методом парних виборів вивчити ставлення учнів до восьми основних мотивів навчальної діяльності. Вона складається з 28 пунктів, кожний з яких містить пари тверджень, які відображають зміст двох із восьми мотивів навчальної діяльності. Анкета сконструйована так, щоб можна було співвідносити вісім основних мотивів навчальної діяльності та виявляти мотиви, яким віддають перевагу.

Кожен мотив у анкеті позначений літерою алфавіту:
А - мотив зовнішнього примусу, уникання покарання;
Б - соціально орієнтований мотив обов’язку й відповідальності;
В - пізнавальний мотив;
Г - мотив престижу;
Д - мотив матеріального добробуту;
Е - мотив отримання інформації;
Ж - мотив досягнення успіху;
З - мотив орієнтації на соціально залежну поведінку.
Вік досліджуваного: з 12 років.
Інструкція. Прочитайте пари запитань. Виберіть з кожної пари те запитання, яке найточніше відображає ваше бажання вчитися. Номер запитання й літеру варіанта відповіді запишіть в аркуші для відповідей. Майте на увазі, що запитання весь час повторюються, однак кожного разу в новому поєднанні. Тут немає “хороших” або “поганих” відповідей. Вибираючи одне й відкидаючи інше запитання, ви виявляєте власну індивідуальність.

Текст анкети
1.А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?

2.В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?
АБО
Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?

3.Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?
АБО
Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?

4.Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?
АБО
3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, не бути гіршим за інших?

5.Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
АБО
В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?

6.Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?
АБО
Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?

7.Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?
АБО
Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

8.А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?

9.Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
АБО
Г)Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?

10.В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?
АБО
Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?

11.Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?
АБО
Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?

12.Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?
АБО
Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

13.Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?
АБО
3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?

14. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?

15. Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
АБО
Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?

16. В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?
АБО
Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?

17. Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?
АБО
Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

18. Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?
АБО
З) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?

19.       А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
Д) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому хорошу професію, хороші матеріальні умови?

20. Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
АБО
Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?

21. В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?
АБО
Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

22.Г) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути серед найкращих учнів?
АБО
3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?

23. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
Е) Чи вас більше спонукає до навчання бажання бути грамотною, ерудованою людиною?

24. Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
АБО
Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

25.В) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мислити, пізнавати нове, невідоме, розв’язувати складні завдання?
АБО
3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?

26. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?

27. А) Чи вас більше спонукає до навчання бажання уникнути покарання за невиконані завдання?
АБО
Ж) Чи вас більше спонукає до навчання бажання будь-яку роботу виконувати якнайкраще?

28. Б) Чи вас більше спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям?
АБО
3) Чи вас більше спонукає до навчання бажання, щоб інші не думали про вас погано, щоб не бути гіршим за інших?



Оцінювання результатів
Відповідь оцінюється в 1 бал. Підсумовують кількість балів за кожним мотивом навчальної діяльності, що і дозволяє виявити мотиви, яким віддають перевагу.


Джерело: М. В. Лемак, В. Ю. Петрище Методичне видання Психологу для роботи. Діагностичні методики./ Ужгород Видовництво Олександри Гаркуші. -  2011


Ефективні методи підвищення грамотності учнів



Чи може сучасний урок української мови бути радісним і цікавим для учнів? Чи може він розкрити творчий потенціал особистості, поставити її в ситуацію морального вибору і прийняття нею самостійного рішення? 

Думаю, що ствердно відповісти на ці запитання можна лише за умови, якщо процес навчання перенести на інноваційну основу шляхом перебудови педагогічної технології (шлях найефективнішого досягнення мети навчання, прийоми оптимізації навчального процесу) вчителя-словесника і навчальної технології учня, змінивши сам підхід до здобуття знань з мови. Ймовірно, що саме такий варіант оптимального навчання, мови, як інноваційне навчання, є нині найефективнішим, оскільки яскраво виділяється стилем, формами, засобами. Інноваційний підхід забезпечує позитивну мотивацію здобуття знань з мови, активне функціонування інтелектуальних і вольових сфер, дає відчуття потреби у самоосвіті, формує стійкий інтерес до предмета, зрештою, сприяє розвитку творчої особистості. Таким чином, переваги інноваційного навчання вочевидь.
Серед методичних засобів розвивального навчання є перевірені практикою проблемні та творчі мовні і мовленнєві завдання, опорні конспекти, узагальнюючі таблиці і схеми, текст як одиниця навчання, ситуативні ігри, вправи з використанням алгоритмів та елементів програмування тощо.
Нові форми проведення уроків є своєрідною модифікацією традиційних їх типів, і найбільша варіантність представлена повторювально-узагальнюючим уроком. Варто спробувати такі форми, як семінар, залік, практикум, диспут, конференція, навчальна гра. Проте варто пам’ятати, що в основу проведення мають бути покладені неординарний підхід, незвичайний ракурс, самостійний вибір, цікавий текст, ігрова ситуація. Адже мислення дитини, як зазначав В.Сухомлинський, починається із здивування, звідси аксіометричною є вимога створення емоційної комфортності.

Урок-семінар. Цей різновид повторювально-узагальнюючого уроку втілює в собі ідею співпраці вчителя і учнів, стимулює самоосвіту школярів, сприяє глибокому узагальненню матеріалу, формує комунікативні вміння, виробляє навички спілкування з аудиторією за допомагаю невербальних засобів (міміка, жести). Найдоцільніше семінарські заняття проводити в старшій ланці середньої школи (9-11-ті кл.). Визначаючи тему, орієнтуємося на основні розділи науки про мову.

Урок-залік. Нова форма проведення повторювально-узагальнюючого уроку, уроку контролю й обліку здобутих знань. Контролююча функція заліку не є основною, важливо, щоб діти закріпили, узагальнили, систематизували матеріал з теми чи розділу, попрацювали над виробленням навичок культури усного мовлення. Уроки-заліки сприяють формуванню вольової сфери школярів, навичок самодисципліни. Таких уроків можна планувати три-чотири на рік з особливо важливих тем шкільного курсу.
Доречно планувати залікові уроки і з розділу «Розвиток зв’язного мовлення».
Важливо вже на першому уроці поінформувати дітей стосовно проблематики майбутнього заліку, щодо дати його проведення та вимог. Вже до цього уроку варто скласти перелік залікових питань і завдань, підготувати деякі зразки відповідей, пам’ятки, схеми мовних розборів. Практика переконує нас у доцільності організації роботи школярів по групах під керівництвом учнів-консультантів на підготовчому етапі. Знання, вміння й навички контролюються, обліковуються. Успішна робота на проміжному етапі є підставою для отримання школярем автоматичного заліку.
Форма залікового заняття може бути різною: усна фронтальна перевірка знань з теорії та самостійна робота практичного характеру; письмове опитування за картками-завданнями; виконання кількох залікових робіт.
Залікова робота дасть можливість учителеві виявити рівень мовленнєвої компетентності учнів, узагальнити їх знання на найвищому продуктивно-творчому рівні.

Урок у формі дидактичної гри. Очевидно, нові підходи до навчання мови слід пошукати тут – у резерві навчальної гри, яка здатна активізувати діяльність, підвищити інтерес до предмета і, що важливо, стимулювати різні види спілкування, розвивати мовлення.

Урок-змагання «Брейн-ринг» (варіант повторювально-узагальнюючого уроку, уроку закріплення).
Пояснюємо дітям лексичне значення слів брейн (блискуча думка, ідея), ринг (майданчик для змагання, арена). Урок проводимо у класі з теми «Лексика»; мета уроку – повторення, узагальнення та систематизація знань (записані на дошці ліворуч), умінь і навичок учнів (записані праворуч). Клас ділимо на чотири групи: дві з них є командами-учасницями турніру, решта – групи підтримки (уболівальники). Умова: за кожний конкурс-змагання максимальна сума балів – десять, відповіді повинні відзначатися чіткістю, аргументованістю, мовлення – нормативністю, уболівальники можуть допомагати команді в одержанні вищого балу, усі письмові завдання здаються після уроку на перевірку вчителеві. Призначаємо журі, членами якого за можливості можуть бути колеги, старшокласники. Стиль спілкування з дитячою аудиторією демократичний, мовлення емоційне, організація роботи чітка, зміст уроку продуманий до дрібниць. Змагання починаємо з своєрідної розминки.

Мовна гра «Павутиння слів»З’єднати слова певною лінією (--- слова з протилежним значенням, - слова, близькі за значенням), знайти орфограми. Матеріал для роботи заздалегідь зафіксовано на дошці, викликаються почергово представники команд. Уболівальники самостійно працюють в зошитах. Учитель пропонує їм усно скласти речення з певним словом (на вибір); заслуховування відповідей, підведення підсумків.

Мовна гра «Коректор».Знайдіть помилку у виборі слова, правильну відповідь запишіть, з двома словами складіть речення. (Вправа сприяє виробленню навичок культури мовлення, виконується самостійно, після чого зачитується вголос. Члени журі беруть на бліц-перевірку окремі роботи, підводяться підсумки).

Рольова гра «Плюс-мінус» (сприяє виробленню орфоепічних норм).Уяви себе диктором відомої радіопрограми. У твоєму дикторському тексті є ряд «небезпечних» слів стосовно їх наголошування. До початку ефіру всі сумнівні питання треба з’ясувати. Отож проставте в рядок чотирнадцять цифр, що відповідатимуть кількості слів, які ви не записуєте, а лише ставите позначку +, якщо наголос у слові вас задовольняє, і позначку -, якщо не задовольняє. Диктуючи слова, учитель деякі з них зумисне неправильно наголошує.

Ситуативна гра «Чи комунікативна ти людина?».Скласти діалог зі своїм суперником, обіграти одну із запропонованих життєвих ситуацій. Під час розмови пам’ятати про інтонацію, жести, міміку.

Рольова гра «Ти – стиліст» (творчий диктант).

Конкурс капітанів «Скажи без затримки». (учитель чітко називає заздалегідь дібрані слова, що мають антоніми. Капітани, чергуючись, швидко називають відповідні антоніми. У разі затримки – відповідає суперник. Перемагає той, у кого було найменше пауз.)

Рольова гра «Ти – оратор» (інтонаційна вправа. Капітани одержують завдання прочитати речення з певними інтонаціями:
Спочатку із захопленням, потім з осудом (Ну і вірші!);
Із захватом, із розчаруванням (Оце так сюрприз!);
Зачудовано, із зневагою (Яка красуня!)
Підсумки конкурсу

Урок-конференція проводиться у старшій ланці середньої школи і є типовою моделлю організації роботи наукових зібрань; існує як варіант повторювально-узагальнюючого уроку. Можна використати методичні рекомендації щодо проведення цієї форми заняття з теми «Мова в нашому житті» (10-11-ті класи).
Одним з ефективних видів роботи, найбільш перевірених на практиці, і одним із засобів підвищення грамотності учнів є диктанти. Класифікуючи їх, враховують такі критерії: мету проведення, характер запису друкованого тексту, час пояснення правопису орфограм у тексті. За метою проведення диктанти поділяють на контроль навчальні та контрольно-навчальні (диктант «Перевіряю себе»). За характером запису тексту – дослівні та із зміною тексту. За часом пояснення орфограм – попереджувальні, коментовані, пояснювальні. Використовують у шкільній практиці різні види диктантів.
На уроках закріплення та перевірки знань учнів з орфографії чільне місце займають словникові диктанти, що охоплюють матеріал одного правила чи кількох. Проводячи їх, можна за короткий час повторити значний обсяг матеріалу, з’ясувати прогалини у знаннях. Крім того, вони сприяють виробленню автоматизму грамотного і швидкого письма, вчать визначати і коментувати орфограми.
Перед проведенням словникового диктанту визначають його мету (повторити певне правило, закріпити орфограму, підготувати до написання творчої роботи, контрольного диктанту, переказу тощо). Перевірка здійснюється різними способами: учні самі читають слова і пояснюють їх, звіряють з написаним на дошці, за таблицею чи підручником, коментують або перевіряють за орфографічним словником. У будь-якому разі вчитель домагається того, щоб учень пояснив, що він вивчає, для чого, з якою метою, де він це застосовує. Використовую також мін-диктанти, які складаються із 15-20 слів або 4-5 речень, бажано зв’язаного тексту, і пишуться 5-6 хв.
Це можуть бути диктанти-переклади, диктанти-завдання, творчі, вільні, словникові і вибіркові диктанти. За завданням учителя їх можуть підбирати і самі учні.
Проте не слід захоплюватися словниковими диктантами, бо саме у зв’язному тексті найбільше виявляються знання учнів, вміння їх знайти потрібне слово, визначити орфограму, її тип, вид.
Серед вправ важливе місце займають вправи на порівняння явищ і фактів української і російської мов. Такі вправи полегшують засвоєння теоретичного матеріалу, оволодіння нормами як української, так і російської мов, сприяють розвитку мислення і мовлення.
Важливим етапом уроку є закріплення знань і недооцінка його призводить до згубних наслідків, коли учні не привчаються вдумуватися в результати своєї роботи. Вправи на закріплення можуть бути різні: за підручником, за словником, картиною, опорними словами, за індивідуальними картками. Учитель може запропонувати відкрити сторінку, наприклад, підручника історії, літератури і виписати слова з орфограмами, що саме вивчаються (з апострофом, м’яким знаком, подвоєними буквами тощо), чи виписати речення, у яких є слова на вивчені правописні форми. Подібну роботу можна дати на домашнє завдання у вигляді само диктанту чи вибіркового диктанту.
Крім того, у 5-му класі майже на кожному уроці проводиться повне або часткове коментування речень, окремих слів або орфограм.
Коментоване письмо запобігає помилкам і закріплює правило, але якщо учні добре засвоїли тему, то коментування користі не принесе, а, навпаки, гальмуватиме процес пізнання, здійснення посильних розумових операцій.
Під час виконання письмового завдання учням у разі сумніву дозволяється також запитувати, яку орфограму писати. Це дає можливість учителеві зробити для себе висновок, який матеріал діти засвоїли погано, посильні чи непосильні для них завдання.
Щоб опанувати знаннями з мови, учень під керівництвом вчителя або самостійно повинен розв’язувати посильні для нього завдання, доходити певних висновків, узагальнень, тобто виконувати хай невеличку, але роль дослідника. Ефективних наслідків домагається той словесник, який уміло поєднує бесіду із спостереженням над мовним матеріалом.
Перед вивченням будь-якої теми з орфографії великого значення надається вступній бесіді, яка має на меті пов’язати відоме з невідомим, оскільки новий матеріал ґрунтується на засвоєному раніше. Актуалізуючи первинні знання учнів, вступна бесіда розвиває їхню ініціативу, самостійність, полегшує сприймання наступної теми. Важливо також при цьому, щоб не відбувся діалог між учителем і одним учнем, а клас не був пасивним слухачем.
Запитання для перевірки вивченого мусять бути чіткими, конкретними, мати проблемний характер.
Подібні запитання активізують, збуджують думку, розвивають уміння порівнювати мовні факти і явища, сприяють свідомому засвоєнню знань, адже багато школярів заучує матеріал заданого параграфа і не вміє знайти головне, не розуміє змісту прочитаного, розгублюється, коли вчитель ставить запитання не так, як написано в підручнику.
Варто уникати під час бесіди «роздрібнених» запитань, які потребують лише уточнити правило одним-двома словами, але не роздумував над ним, міркувань, зіставлень. Частіше мають звучати запитання «Чому?», «За яким правилом пишемо так, а не інакше?».
Фонетико-орфографічний розбір, ускладнене переписування, робота із словником, різні види вправ, навчальні диктанти, перекази, твори з орфографічним завданням – це далеко не повний перелік тих вправ, які сприяють формуванню орфографічних умінь і навичок учнів, активізації їх мислення. Проте слід пам’ятати, що гонитва за кількістю видів усних письмових робіт на одному й тому самому уроці, часте переключення уваги учнів не має нічого спільного з активізацією їхньої уваги. Форми й методи роботи на уроці диктуються доцільністю, корисністю, змістом, складністю і важливістю матеріалу, а не безпредметною грою у види й форми.


За матеріалами Наталії Жифарської